Блог вчителя історії та географії Шурипи Ольги Володимирівни: Методичний банк

Всесвітня історія 8 клас

Тема: Узагальнення з теми «Західноєвропейські держави в XVI — першій половині XVII століття»

Мета: перевірити рівень підготовки учнів з теми відповідно до програмових вимог: рівень теоретичних знань дат, фактів, подій, понять та їх розуміння і використання; перевірити рівень набутих умінь і сформованих навичок; оцінити рівень навчальних досягнень учнів з вивченої теми.

Обладнання: картки з тестовими завданнями.

Тип уроку: узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель повідомляє тему та мету уроку. Роз’яснює умови виконання роботи. Відповідає на запитання, які виникли в учнів стосовно правил виконання роботи.

ІІ. Виконання завдань

1) Г 2) Б 3) А 4) В 5) В 6) А

7) Абсолютна монархія - форма правління, за якої правителю (монарху) належить необмежена законодавча, виконавча та судова влада

8) Герцог Альба

9) Єлизавета І

10) Обгороджування

11) 1-Г; 2-А; 3-Б; 4-В

ІІІ. Домашнє завдання

1. Повторити §3-8

Тест №2 (Всесвітня історія 8 клас)

Узагальнення з теми

«Західноєвропейські держави в XVI — першій половині XVII століття»

Дата _______________________ Прізвище, ім’я _______________________

І рівень (0,5 бала)

1. Під владою, якої держави перебували Нідерланди в середині

XVІ століття ?

а) Франції б) Італії

в) Англії г) Іспанії

2 . Яку назву мав союз семи північних провінцій Нідерландів ?

а) Нідерландська унія б) Утрехтська унія

в) Лейденська унія г) Голландський союз

3. Тридцятилітня війна тривала :

а) з 1618 по1648 рр. б) з 1628 по1658 рр.

в) з 1638 по1668 рр. г) з 1648 по1678 рр.

4. Правління, якого монарха називають «золотою добою»

Англії?

а) Марії Тюдор б) Генріха VIII в) Єлизавети І г) Якова І

5. Англійський пірат, якого підтримувала королева Англії ?

а) Френсіс Купер б) Ван де Бург

в) Френсіс Дрейк г) Генріх Завойовник

6. Як перекладається назва Нідерланди?

а) Низові землі б) Країна біля моря

в) Верхні землі г) Багаті землі

ІІ рівень (1 бал)

7. Дайте визначення термінів:

Абсолютна монархія — це ____________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Про кого йдеться:

«Іспанський аристократ. За наказом свого короля жорстоко приборкував непокірні території в Нідерландах: горіли багаття інквізиції, уздовж доріг стояли шибениці».

9.Хто зображений на малюнку?

_______________________________

ІІІ рівень (1,5 бала)

10. Запишіть назву явища, яке мало місце з кінця ХV ст. в Англії.

«Ваші вівці, зазвичай такі покірні, задоволені малим, тепер стали такими ненажерливими і неприборканими, що поїдають навіть людей. Саме в усіх тих частинах королівства, де здобувається більш тонка шерсть, знатні люди не задовольняються щорічними доходами, які зазвичай надходили від маєтків та їхніх предків. У своїх маєтках вони не залишають нічого для ріллі, відводять все під пасовища, зносять будинки, руйнують міста…»

____________________________________________________________________

11. Установіть відповідність між описом та особистістю.

1) англійський король, який проголосив себе главою англіканської церкви	а) Герцог Альба
2) іспанський намісник у Нідерландах	б) Гаспар де Коліньї
3) глава табору гугенотів у Франції, який загинув у Варфоломіївську ніч	в) Філіпп ІІ
4) іспанський король, що збирав великі податки з Нідерландів	г) Генріх VIII

1.____ 2.____ 3.____ 4.____

IV рівень (3 бала)

12. Чому європейські країни прагнули підтримувати «систему політичної рівноваги»? Як їм вдалось це робити?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка____________

Історія України. 7 клас Урок ______ Дата_______

Тема. Суспільний і політичний устрій та господарське життя Русі-України наприкінці Х - у 1-й половині ХІ ст.

Мета: визначити особливості суспільного життя політичного устрою й стану господарства Русі у зазначений період; пояснити зміст термінів і понять «централізована монархія», «князівська рада», «домен», «уділ», «соціальна верства», «сюзерен», «гривня», «віче», «вотчина», «помістя»; розвивати вміння поєднувати інформацію з різних джерел для отримання нових знань; виховувати

повагу до історичного минулого.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас.

Основні терміни і поняття: централізована монархія, князівська рада, домен, уділ, соціальна верства, сюзерен, гривня, віче, вотчина, помістя.

Основні дати і події: кінець Х - перша половина ХІ ст. - період існування централізованої монархії на Русі.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.

II. Перевірка домашнього завдання

Бесіда за запитаннями

1. Розкажіть, як відбувалася міжусобна боротьба між синами Володимира й утвердження Ярослава в Києві.

2. Охарактеризуйте внутрішньополітичну діяльність Ярослава.

3. Яким був внесок князя Ярослава в культурно-освітнє і церковне життя Київської держави?

4. Якими були особливості зовнішньої політики князя Ярослава?

5. Історики часто називають князя Ярослава «тестем Європи». Поясніть чому.

6. Яких висновків ви дійшли, працюючи вдома над есе?

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1. Що таке «дружинна держава»?

2. Яким був склад населення Русі в ІХ—Х ст.?

3. Що ви знаєте про систему управління Київською державою в ІХ - Х ст.?

4. Яким було життя людей у селах та містах Русі в цей період?

5. Що таке феодалізм?

6. Якими були особливості структури феодального суспільства й управління державою в середньовічній Європі?

IV. Вивчення нового матеріалу

Дидактична гра «Шість запитань»

Використання гри сприятиме активізації роботи учнів на уроці.

1. Політичний устрій

Розповідь учителя

Наприкінці X - у першій половині XI ст. формою державного правління Русі стала централізована монархія. Монархія на Русі існувала в цей час майже повністю у формі одноосібної влади великого київського князя. Лише деякий час після міжусобної боротьби між синами Володимира князь Ярослав спільно правив державою зі своїм братом Мстиславом. Великий князь київський у цей час уже став повновладним правителем країни, а не першим серед інших князів, як раніше. Нащадки колишніх східнослов’янських племінних князів були васалами Києва. Князь був головним носієм державної влади, представником Русі на міжнародній арені. Зовнішні відносини з іноземними державами були його винятковим правом. Князь зосереджував у своїх руках законодавчу, судову, виконавчу і військову владу. Він установлював правові норми, що регулювали різні питання суспільного життя. Ви вже знаєте про «Устав земляний» князя Володимира і «Правду Ярослава». До обсягу повноважень великого князя належали також військові справи. Він був головним воєначальником, вирішував питання оборони країни, брав участь у воєнних кампаніях.

Робота з термінами і поняттями

Централізована монархія - форма правління, за якої найвища державна влада зосереджувалася в руках однієї особи - монарха, що управляє країною з одного центру.

Князь являв собою головну державну структуру, забезпечував діяльність усіх органів управління і вважався символом державної стабільності. Влада князя була необмеженою й залежала від його авторитету. Військову підтримку діяльності князя забезпечувала дружина, що перебувала у васальній залежності від нього. Вона поділялася на старших дружинників, які отримували від князя за свою службу землі, і молодших - які отримували платню або частину здобичі. При князі існувала князівська рада, до складу якої входили бояри, старші дружинники, представники міської знаті й вищого духовенства.

Робота з термінами і поняттями

Князівська рада - дорадчий орган при великому князі київському, що походить від східнослов’янських племінних рад старійшин.

Робота з документом

«Повість минулих літ » про обрання нової віри князем Володимиром.

У рік 987. Скликав Володимир бояр своїх і старців городських і сказав їм: «Осе приходили до мене болгари, кажучи: “Прийми закон наш”. Потім же прийшли німці, і тії хвалили закон свій. Після сих приходили жиди. А після сих приходили й греки, гудячи всі закони, а свій хвалячи, і багато говорили вони, розказуючи од початку світу… Так що ви врадите? Що відповісте?» І сказали бояри і старці: «Ти знаєш, княже, що своє ніхто не хулить, а хвалить. Якщо хочеш ти розізнати гаразд, то маєш у себе мужів. Пославши їх, розізнай у кожного про їхню службу і як хто служить Богові».

Запитання до документа

1) Хто був ініціатором скликання ради?

2) Із якою метою князь скликав раду?

3) Яким чином члени ради могли впливати на рішення князя?

Князівська рада своїми порадами мала можливість впливати на рішення князя. Із радою князь обговорював найважливіші питання державного життя: оголошення війни, укладення мирних угод, династичних шлюбів, установлення нових правових норм, вирішення важливих судових справ тощо. Зокрема, за повідомленням Нестора-літописця, перед прийняттям християнства князь Володимир скликав раду для обговорення питання вибору нової віри. Певне місце в системі державного правління посідало віче. Цей орган влади зберігався як залишок старих відносин і продовжував слов’янську традицію племінних зборів. Волевиявлення віча мало на меті довести думку народу до великого князя київського або його намісників. Проте роль віча за доби існування на Русі централізованої монархії була досить незначною.

Робота з термінами і поняттями

Віче - народні збори всього дорослого вільного населення, що приймало рішення з важливих громадських і державних справ.

2. Становлення феодальних відносин. Основні верстви населення

Розповідь учителя

У країнах Центральної та Західної Європи Середньовіччя, як ви вже знаєте, стало періодом становлення феодальних відносин. За часів Київської держави феодальне суспільство сформувалося також у східних слов’ян. Цей процес був досить тривалим і пройшов декілька етапів.

Феодалізм у східних слов’ян формувався на основі розкладу родоплемінних відносин. Спочатку вільні селяни-общинники віддавали певну кількість вироблених ними продуктів як натуральну повинність своїй родоплемінній знаті. (Слайд 12) У IX ст. право збирання данини з усього вільного населення східнослов’янських земель перейшло до київського князя і його дружини. Збір данини мав назву полюддя. На наступному етапі, у X ст., київські князі захопили і привласнили общинні землі. За великим київським князем визнавалося право на верховне володіння всією землею Русі. Наприкінці X ст. розпочалося формування доменів — володінь удільних князів. Цьому сприяла адміністративна реформа князя Володимира, у результаті якої він позбавив племінних князів права управляти землями і передав ці права своїм синам.

Робота з термінами і поняттями

Домен - особисте земельне володіння середньовічного феодала.

Уділ - адміністративно-територіальна одиниця у Київській державі, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

Наступним кроком у становленні феодальних відносин стала поява в XI ст. земельної власності верхівки служилої знаті (бояр) та православної церкви. У X-XI ст. на Русі почали формуватися васальні відносини: за вірну службу князь надавав своїм боярам і дружинникам право «кормління» - вони могли залишати собі податки, які сплачувало населення певної території.

Дещо пізніше, імовірно наприкінці XI ст., з’являються боярські вотчини, які їхні власники могли передавати своїм нащадкам у спадок. Джерелом їхнього виникнення могли бути землі, з яких стягувалися податки (для дружинної верхівки), або землі родової спільноти (для родоплемінної знаті).Помісна форма землеволодіння, коли князь надавав землі боярам або дружинникам не в повну власність, а за умови несення служби, на думку деяких дослідників, виникла на Русі з XII ст. Вона не передбачала для господаря помістя можливості передачі землі в спадок, продаж, дарування тощо без згоди князя. Становлення феодальних відносин вплинуло на склад суспільства Київської держави. Сформувалася своєрідна соціальна піраміда, що визначала становище представників різних соціальних верств населення.

Робота з термінами і поняттями

Вотчина - феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.

Помістя - феодальна земельна власність, що надавалася за службу у війську чи при дворі, яку не можна було заповідати, продавати тощо.

Соціальна верства - велика група людей, становище якої в суспільстві визначається певним обсягом прав і обов’язків.

Особливістю формування феодальних відносин на Русі стало те, що, на відміну від Західної і Центральної Європи, тут не сформувалося розгалуженої системи відносин між сеньйорами і васалами у вигляді «феодальної драбини». Верховним сеньйором, або сюзереном, що мав право надавати землю, був великий київський князь. Усі інші удільні князі, бояри і дружинники були його васалами. Роздавати землю удільні князі й бояри права не мали. Суспільство Київської держави поділялося на панівні й залежні верстви населення. До панівної верстви належали князі, бояри і дружинники, до залежної — міщани, вільні й залежні селяни, дворова челядь (холопи). Руське духовенство, яке сформувалося після прийняття християнства, також входило до панівної верстви. Воно поділялося на вище духовенство (митрополит, єпископи та ін.) і рядових священнослужителів.

Найбільшу частину населення становили смерди — особисто вільні селяни-общинники, що мали власне господарство, земельні наділи й сплачували данину князю. Тимчасово залежними селянами були закупи і рядовичі. Закупами називали тих селян, які через різні обставини втратили своє господарство й змушені були працювати на землевласника за грошову позичку (купу). Тих селян, що уклали із землевласником договір (ряд) про найм і відповідно до нього працювали в його господарстві, називали рядовичами. Зовсім безправною була дворова челядь і холопи. До челяді належали особи, які втратили своє господарство й працювали на господаря. Їх могли продати, подарувати або передати в спадок. Холопами ставали переважно військовополонені. Їхнє становище нагадувало становище рабів, яких господар міг навіть безкарно вбити.

У складі міщан переважну більшість становили вільні ремісники і торговці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст. В XI ст. міські ремісники і купецтво стали об’єднуватися в артілі й спілки за фаховими ознаками.

Робота з термінами і поняттями

Сюзерен - за часів феодалізму великий феодал-сеньйор, що був господарем над васалами.

3. Розвиток господарства

Колективна робота учнів з підручником

Учитель організовує самостійне опрацювання учнями відповідного матеріалу параграфа із наступним визначенням особливостей господарського життя Київської держави в цей період.

Результати роботи учнів учитель систематизує і уточнює за допомогою наведеного матеріалу.

Додаткова інформація

Наприкінці X - у першій половині XI ст. провідною галуззю господарства Київської держави залишалося, як і раніше, сільське господарство. Особливо великого розвитку досягло землеробство. Селяни вирощували жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес, горох. Для обробітку землі, залежно від ґрунтів, використовували плуг, рало або соху. Землю обробляли за допомогою тяглової сили - коней та волів. У лісових районах Русі залишалася підсічна система землеробства, а в лісостепових - парова система з двопільною і трипільною сівозмінами. У першій половині XI ст. з’явилися перші млини. З овочів садили капусту, огірки, ріпу, часник, цибулю. У садах вирощували вишні, сливи, яблука та груші. Успішно розвивалося присадибне тваринництво: на Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі - свиней, коней, кіз, овець. Займалися також і птахівництвом. Серед промислів найпоширенішими були мисливство, рибальство і бортництво. Продукти мисливства, особливо хутро, купці вивозили до інших країн. Русичі здавна вживали в їжу мед і виготовляли з нього напої. Із воску робили свічки. Мед і віск також вивозилися для торгівлі за кордон.

Ремесло розвивалося як у сільській місцевості, так і в містах. У Київській державі існувало понад 60 видів ремесел. Найбільших успіхів руські майстри досягли в металургійному виробництві та обробці заліза, про високий рівень якого свідчили застосування ремісниками зварювання, кування, лиття металу, а також гартування сталі. У майстернях ремісники виготовляли знаряддя праці (сокири, зубила, кліщі тощо), зброю (щити, списи, шоломи, мечі, кольчуги тощо), предмети побуту, золоті, срібні, бронзові прикраси. За даними археологічних досліджень, із заліза в цей період виготовляли близько 150 видів

різноманітних виробів. Витонченістю і досконалістю характеризувалися руські ювелірні вироби, виготовлені в техніці черні та перегородчастої емалі. Німецький чернець Теофіл в XI ст. називав Київську державу країною, майстри

якої відкрили ці ювелірні техніки. Мистецтво черні русичі опанували в X ст. Так називали чорні та темно-сірі зображення, нанесені на метал за допомогою гравірування й подальшого заповнення штрихів особливим сплавом. У техніці черні виготовлялися срібні колти (підвіски), медальйони, персні, хрести, браслети тощо. Мистецтво перегородчастої емалі руські майстри запозичили в X—XI ст. у візантійців. Воно полягало в тому, що на поверхню золота або срібла напаювалися тонкі дротинки, які складали контур майбутнього малюнка. Вони утворювали перегородки, простір між якими заповнювався емаллю - різнокольоровою склоподібною масою. Потім річ клали на жаровню, де емаль плавилася й згодом застигала. Використовувалися емалі синього, жовтого, червоного, білого, зеленого і коричневого кольорів. Емалями прикрашали князівські діадеми, сережки, намиста, підвіски, медальйони, хрести, оклади (оправи) церковних книг. Залишки майстерень, де виробляли емалі, знайдені археологами під час розкопок центральної частини стародавнього Києва та на території Києво-Печерського монастиря. Інтенсивного розвитку в цей час набуло гончарство. Найбільше продукції на ринок постачали саме гончарі. Це були горщики, глечики, вітильники, підсвічники, керамічні кахлі, іграшки тощо. На межі X-XI ст. руські майстри опанували техніку виготовлення полив’яних керамічних виробів: столового посуду й декоративних плиток, які використовували на оздоблення храмів і палаців. Високого рівня розвитку досягло також склоробство. Його секретами руські майстри оволоділи наприкінці X - у першій половині XI ст. У майстернях виготовляли віконне скло, посуд, браслети, намиста, персні та інші речі. На Русі були також розвинуті ремесла з обробки шкіри, дерева, кістки, каменю, виготовлення взуття, одягу, виробництва цегли і вапна.

Важливу роль у господарському розвитку Русі відігравала торгівля. Цьому сприяло те, що її територією проходило декілька важливих міжнародних торговельних шляхів. «Грецький» шлях («із варягів у греки») поєднував Русь із балтійськими та чорноморськими ринками. «Соляним» шляхом підтримувалися зв’язки з країнами Центральної та Західної Європи. «Залозним» - із країнами Кавказу та Арабського Сходу. Основними товарами, які руські купці вивозили за кордон, були хутро, мед, віск, шкури, ювелірні прикраси, ремісничі вироби (мечі, кольчуги, замки тощо), льон, сільськогосподарська продукція. Із Візантії на Русь привозили золото, посуд, шовкові тканини, прикраси, вина, ікони, хрести. Із країн Сходу - прянощі, зброю, тканини, прикраси. Із країн Північної та Західної Європи - оселедці, напої, зброю, коштовний посуд, срібло, вовняні тканини, тонке полотно. Розвиток торгівлі зумовив пожвавлення грошового обігу. Використовували арабські, візантійські та західноєвропейські монети.

Цікаво знати

Першим карбувати власні монети, як ви вже знаєте, став князь Володимир після прийняття християнства. Проте до початку XI ст. в грошовому обігу Київської держави переважали арабські срібні монети - диргеми. Поряд із ними, на думку багатьох дослідників, як засіб обміну використовували хутро дикого звіра - куниці, вивірки тощо. Від тривалого використання диргеми зношувалися, а інколи їхній край обрізали шахраї. Тому на початку XI ст. з них стали виробляти

срібні зливки - гривні. Київська гривна мала шестикутну форму і масу близько 160 г. Назва «гривна» використовується в усіх давньоруських джерелах. Буква «я» наприкінці цього слова з’явилася в XIX ст., імовірно, під впливом західноукраїнського діалекту.

У населених пунктах Київської держави були спеціальні місця, де відбувалася торгівля. Так, німецький воїн Тітмар Мерзебурзький повідомляє, що в 1018 р. в Києві було вісім торжищ, а руські літописці називають два - Бабин торжок на Горі й Торговище на Подолі.

4. Повсякденне життя

Розповідь учителя

Найчастіше русичі оселялися поблизу річок, поряд із лісом. У лісі вони полювали, збирали гриби та ягоди, ховалися від нападників у разі небезпеки. Селянська родина складалася з 12-15 осіб і вела самостійне господарство. Праця була надзвичайно важкою і виснажливою.

Цікаво знати

Особливо важким був сінокіс. Косили «горбушею» - косою, яка не різала, а підсікала траву ударом. У сінокіс дуже боліли шия, поперек, сухожилля, від напруги люди хворіли животами, спина і руки вкривалися виразками. Хліб жали серпами. Одна сім’я збирала близько 3,2 тонни озимого хліба й могла частину продати. Незаможні городяни найчастіше жили в напівземлянках. У містах більшість будівель споруджувалися з дерева, кам’яні будинки траплялися рідко. Багаті помешкання мали сіни та терем (своєрідна башта, де розміщувалися кімнати). Існувала також кліть - окрема кімната для зберігання речей. Заможні городяни мали стільці й ліжка, а бідні спали на скрині або просто на підлозі. У кожному будинку були ікони. Прості люди освітлювали оселю скіпою (дерев’яними трісками), а заможні - восковими свічками. Заможного й бідного русича завжди можна було розпізнати за вбранням. Селяни носили лапті, бідні городяни - черевики. Часто і бідні, і багаті городяни взували чоботи. Одяг прості городяни шили самі з лляної та вовняної тканини, а заможні замовляли вбрання з дорогих іноземних тканин у кравців. Більшість бідних русичів носили полотняні сорочки з поясом і вузькі штани. Зверху надягали свитку. У холодну погоду і городяни, і селяни носили плащ або кожух. Знать убиралася в довгі каптани, оздоблені хутром і прикрашені багатим шитвом. Міщани часто обирали різнокольорові тканини. Більшість бідних русичів були невибагливі до їжі. Вживали дичину, рибу, пізніше - м’ясо свійської худоби. Однак прості люди переважно харчувалися кашами. У багатьох заможних сім’ях випікали пшеничний і житній хліб, у бідних - вівсяний. Пили коров’яче й овече молоко та робили з нього сир. Пісні страви мастили рослинною олією. Споживали багато овочів. Із напоїв переважали кисіль, мед і пиво. Заможні люди також пили вино.

V. Закріплення нових знань

І варіант

Бесіда за запитаннями

1. Що таке централізована монархія?

2. Що таке князівська рада?

3. Чим відрізнялася помісна форма землеволодіння від вотчинної?

4. Хто належав до панівних верств населення Русі?

5. Хто належав до залежних верств населення Русі?

6. Хто становив найбільшу частину населення Русі?

7. Яка галузь господарства була провідною в тогочасній Русі?

8. Які види ремесла були найпоширенішими на Русі?

9. Які основні товари вивозили руські купці за кордон?

ІІ варіант

Дидактична гра «Шість запитань»

Учитель перевіряє результати виконання учнями завдання до дидактичної гри, отриманого на початку уроку.

VI. Підсумки уроку

(Учитель привертає увагу учнів до провідних ідей матеріалу, розглянутого на уроці, і за потребою супроводжує їх коротким коментарем.)

- За формою державного правління наприкінці X - у першій половині XI ст. Київська держава була централізованою монархією з одноосібною владою великого київського князя.

- У X—XI ст. на Русі сформувалися феодальні відносини й відповідно утворилася соціальна піраміда. Проте феодалізм на Русі мав певні особливості, які відрізняли його від тих феодальних порядків, що встановилися в західноєвропейських країнах.

- Господарство Київської держави досягло високого рівня розвитку. Основним заняттям населення Русі було сільське господарство.

- Повсякденне життя русичів зумовлювалося їхньою належністю до певної суспільної верстви, особливостями природних умов та існуючими культурними традиціями.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацюйте § 9 підручника.

2. Підготуйте есе за темою «Чому вважають, що за часів Ярослава Мудрого Київська держава досягла вершини свого розквіту?»

Історія України 7 клас Урок____ Дата__________

Тема: Київська Русь за Ярослава Мудрого

Мета: ознайомити учнів зі змінами, що відбулися в Київській державі за часів правління Ярослава Мудрого, розглянути зовнішню та внутрішню політику, з’ясувати значення діяльності князя для розвитку давньоруської держави; розвивати в учнів навички роботи з джерелами інформації та їх основі робити певні висновки про історичні факти і події; розвивати творчі здібності учнів; виховувати повагу до видатних історичних діячів, почуття гордості за минуле свого народу.

Тип уроку: комбінований

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:

· показувати на карті територію Київської Русі за князя Ярослава Мудрого;

· визначати наслідки його зовнішньої та внутрішньої політики;

· складати характеристику князя Ярослава Мудрого як особистості й державного діяча;

· застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття закон, Руська правда;

· удосконалити навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати й узагальнювати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Активізація уваги учнів.

Вже продзвенів дзвінок, і ми починаєм урок.

Всі за парти тихо сіли і підручники відкрили.

У мене для вас об’ява: з давнини про Русь долунала до нас слава.

Сьогодні дізнаємось про все, що цікавить лиш тебе.

Вступне слово вчителя

Притча

Жили-були собі маленькі жабенята, які організували змагання зі стрибків. Їхньою метою було дістатися вершини вежі. Зібралося багато глядачів, які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками.

Змагання розпочалися. Однак ніхто із глядачів не вірив, що жабенята зможуть дістатися вершини вежі. Чути було такі репліки: «Це занадто складно!», «Вони ніколи не досягнуть вершини!» або «Немає шансів! Вежа занадто висока!».

Маленькі жабенята почали падати. Одне за другим… за винятком тих, у кого відкрилося друге дихання: вони стрибали усе вище і вище…

Юрба все одно кричала: «Занадто важко!!! Жоден не зможе це зробити!» Ще більше жабенят утомлялися й падали… Тільки одне піднімалося усе вище й вище… Воно , єдине не піддалося і досягло вершини!!!

Тоді всі жабенята захотіли дізнатися, як йому це вдалося. Один учасник запитав, як цьому жабеняті, що дістався вершини, вдалося знайти у собі сили? Виявляється, переможець був глухим.

Вчитель. Отже, сьогодні я бажаю вам досягти вершини пізнання, попри будь-які перепони. І залишатися такими цілеспрямованими, як переможець з притчі.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Вчитель

Протягом кількох уроків ми вивчали з вами Київську Русь, яка розпочала свій розвиток із заснування міста Києва братами Кий, Щек і Хорив і їхньою сестрою Либідь в Vст.

Вправа "Історичний альбом". Формування інформаційної компетенції. Раніше модно було заповнювати альбоми. В них розміщували портрети знаменитих родичів, близьких знайомих із підписами у прозовій чи у віршованій формі. За допомогою запропонованих уривків із літературних творів учням пропоную заповнити Історичний альбом, помістивши портрети знаменитих предків X – XI ст., та визначити, хто зображений на них (Дод. 1) .

Результат роботи відображаємо на ватмані, де учні розміщують портрети згаданих особистостей і підписують їх.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогодні ми розглянемо з вами діяльність ще одного князя, хто це ви взнаєте із вірша Р.Завадовича "Ярослав Мудрий”.

Свого батька гідний сину,

Ти підніс до сили, слави,

До могуття Батьківщину.

А над Сяном, край кордону,

Гарний город збудував ти,

І щоб пам’ять не пропала,

Ярославль його назвав ти.

Пильнував ти, Ярославе,

Щоб жили по правді люди,

Щоб законом справедливим

І твої судили суди.

І про те подбав ти, княже,

Щоб коштовним самоцвітом,

Прибраний увесь, багатий,

Блиснув Київ перед світом.

Ти здвигнув собор Софії

З каменю і срібла-злата,

Ще й тепер про тую славу

Мріють Золоті ворота.

Скрізь з пошаною по світі

Твоє вчення споминали,

Королі, князі, вельможі

В тебе ласки забігали.

ПРОБЛЕМНЕ ЗАПИТАННЯ: Чому Ярослава назвали Мудрим?

Учитель. Про які славні справи князя Ярослава переповідає автор вірша? Які історичні факти ми можемо встановити?

- Учні мають визначити, що Ярослав Мудрий:

- Зміцнив, розбудував Київську Русь.

- Підніс міжнародний авторитет.

- Збудував м.Ярославль.

- Упорядкував закони.

- Збудував Софіївський собор.

Учитель доповнює, що за часів правління Ярослава Мудрого засновуються школи; укладається перший літописний звід 1037 – 1039 рр.; заснована перша на Русі бібліотека, що нараховувала приблизно 960 томів. Період князювання Ярослава Мудрого – вершина могутності Київської держави.

Учитель. Тож давайте більш детально познайомимося з часами правління князя Ярослава Мудрого.

ІІІ. Оголошення теми уроку

- Сьогодні ми розглянемо тему: "Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого"(записати тему уроку в зошити).(сл.)

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

- Матеріал будемо вивчати за таким планом: сл.

План:

1. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.

2. Внутрішня політика.

3. Відносини з іншими державами (зовнішня політика).

У нас є «дерево очікувань». - Запишіть на листочках, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку, що хочете дізнатися нового (у групах)? (Листочки прикріплюються до дерева).

1.Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утверження Яроослава в Києві.

Вчитель. Ярослав Мудрий великий князь Київський (1019-1054). Син Володимира Святославича і полоцької княгині Рогніди Рогволодівни. В хрещенні мав ім'я Георгій. За життя батька управляв Ростовом, згодом - Новгородом. Смерть Володимира Великого зруйнувала усталений у державі лад, чотири роки країну лихоманило, розгорілися міжкнязівські усобиці за владу в Києві, під час яких наклали головою четверо з Володимирових синів, а переможцем судилося стати Ярославові.

Давайте уявимо, що вчені винайшли машину часу, і ми з вами потрапили в часи Київської Русі. Але наш час перебування в стародавньому Києві обмежений – всього 10 хвилин. Тому, щоб якомога більше дізнатися про часи правління Ярослава, давайте об’єднаємось у групи, а потім поділимося своїми враженнями.

Як дісталась влада Ярославові ми взнаємо, коли подивимось невеличку інсценізацію.

Інсценізація

Нестор. Рік 1019. Прийшов Святополк з печенігами в силі різній, і Ярослав зібрав чисельно воїнів і вийшов проти нього на р. Альту. І була вже п'ятниця, і сходило сонце, і зійшлися дві сторони, і була сеча жорстока, якої ще не було на Русі, і, за руки хватаючись, билися, і сходилися тричі, так що текла кров по низинах.

Ярослав (замахуючись мечем на Святополка). Не я почав вбивати братів моїх, але ти. Нехай Бог помститься за кров їх, тому що без вини ти пролив праведну кров Бориса, Гліба та Святослава.

Святополк (відбиваючись). А чи не був ти сам зацікавлений у смерті братів? Адже дорогу Києва тепер застеляю тобі лише я!

Ярослав. Тобі Київ потрібний не менше, ніж мені! Але народ Київський тебе не любить: тільки за допомогою свого тестя польського короля Болеслава Хороброго ти там князював. Але гріхи за братовбивство не дають тобі спокійно жити!

Святополк. Як ти можеш довести, що саме за моїм наказом вони загинули? Так, мені допомагає Болеслав Хоробрий, але ж і ти не бажаєш коритися: не відчуєш себе повновладним правителем держави, доки буде живий хоч один брат-співправитель.

Ярослав (сильно замахується). Ти не вартий навіть гідної смерті. Ти — Каїн, що вбив свого брата. Так тебе і прозвуть Окаянний.

Святополк втікає.

Нестор. До вечора Ярослав подолав Святополка. Ярослав же сів у Києві. А в році 1023 проти Ярослава виступив його брат Мстислав. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав.

Мстислав. Хоч я здобув перемогу, але ти мій старший брат. Іди, князюй у Києві.

Ярослав. Ні, Мстиславе. Київ твій, а я осяду краще у Новгороді.

Мстислав. Брате, за законом старійшинства сідай у своєму Києві, а мені нехай буде ця сторона Дніпра: ми поділимо руську землю по Дніпру. Я князюватиму у Чернігові. Будемо жити мирно у братолюбстві, нехай затихнуть усобиці та заколоти.

Нестор. Так і князювали брати спільно, доки у 1036 році не помер Мстислав. Від тоді став Ярослав самовладцем Руської землі.

Завдання

- Скільки синів було у Володимира? Як вони називались?

- Що сталося з братами Глібом, Борисом та Святославом?

- Чому Ярослав розпочав боротьбу проти Святополка?

- Коли і як переміг Ярослав Святополка?

Робота в зошиті (складання схеми), алгоритм на дошці.

1019-1054 - правління Ярослава Мудрого

Висновок

Завдяки таланту політика й сильній волі Ярославу вдалося закріпитися на київському престолі. «Сів Ярослав у Києві, обтер піт з дружиною своєю, показавши перемогу й труд великий».

2. Внутрішня політика

Вчитель:

Але мудрість Ярослава

Вся була в його ділах

І державнім будівництві

Владі, устрої, судах.

А) Розбудова Києва.

Вчитель. Розуміючи значення Києва як політичного і духовного центру Русі, Ярослав приступив до грандіозної розбудови міста. Великий князь задумав перетворити руський стольний град на другий Константинополь - столицю могутньої держави, яка суперничала б з Візантією.

Територія нового граду складала близько 70 га, тобто зросла в сім разів порівняно з дитинцем Володимира. У цих межах місто в основному й розвивалося наступні 200 років. Довжина міського валу (14 м висоти і 30 м ширини в основі) становила 3,5 км. (сл.)

- Окрасою міста стали Золоті ворота - головний в’їзд до нього. під час в'їзду до столиці треба було заплатити мито. Чимало науковців схиляються до думки, що дерев’яні стіни для захисту від пошкоджень були захищені листами міді. Кожен, хто прибував до Києва в сонячний день, бачив яскравий блиск Золотих воріт. (сл.)

На місці перемоги над печенігами в 1036 р. князь Ярослав у 1037 р. звелів закласти храм на честь Софії — Божої премудрості. Так піднісся у височінь Софійський собор.

- Величні й гармонійні форми Софії Київської, увінчаної 13 куполами, урочисто-святкове її внутрішнє опорядження викликали захоплення сучасників. Він був однією з найбільших будівель свого часу. Загальна ширина храму — 54,6 м, довжина — 41,7 м, висота до зеніту центральної бані — 28,6 м. (сл.)

Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі. (сл.)

Висновок: За свою багатовікову історію всі пам’ятки архітектури пережили навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови.

- Ярослав Мудрий розбудовував не тільки Київ, а й інші міста Русі: Чернігів, Переяслав, Володимир Волинський, Турів. За його правління виникли Корсунь, Богуслав, Юр’їв. (показати на карті)

Впорядкування законодавства

Робота над формуванням історичних понять ( учні записують у зошит)

Закон- встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило, яке має найвищу юридичну силу

Колективна робота над завданням

Розв’яжіть ребус, у якому зашифровано назву єдиного збірника законів держави часів Ярослава (сл.) руська правда

Налагодження внутрішнього життя було неможливим без упорядкування законів. «Руська правда»- перший звід писаного давньоруського права. До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші злочини.

Перегляд відеоролика «Руська Правда»

Завдання :

- Про що розповідає нам «Руська правда».

У статтях Ярослава йшлося:

· про покарання за вбивство,

· побиття до крові чи синців,

· за вчинене каліцтво,

· виривання бороди й вусів,

· їзду на чужому коні,

· псування майна,

· переховування чужого холопа тощо.

Покарання передбачало здебільшого грошові виплати, хоч іще зберігалося право родичів на кровну помсту.

Грошові виплати сплачувалися або на користь князя – їх називали «вірами», або на користь потерпілого чи його родичів – «головщини». Тілесні покарання мали застосовуватися лише для холопів за побиття вільної людини. З-поміж мір покарання не було й смертної кари.

Метод « Займи позицію»

- Ви, як цивілізовані й досвідчені люди ХХІ століття, проаналізувавши цей закон, дайте йому оцінку.

Висновок: Розбудова столиці й упорядкування законодавства засвідчили намагання Ярослава піднести Русь на рівень найрозвинутіших країн тогочасної Європи

Підтримка християнської церкви

Ярослав Мудрий всіляко сприяв утвердженню й поширенню в руських землях християнського віровчення.

Він не лише опікувався будівництвом церков, а й підтримував авторитетом князівської влади ще не міцну церковну організацію.

Так, за сприяння Ярослава Мудрого було здійснено спробу позбутися залежності руської церкви від константинопольського патріарха у 1051 році обрано першого митрополита з русичів – ним став Іларіон (сл.).

У 1051 році, сповіщав літописець, ченцем Антонієм було започатковано Печерський монастир – у недалекому майбутньому провідний осередок церковного й культурно-освітнього життя.

Освітня діяльність Ярослава Мудрого

Рольова гра

Ярослав:

- Тож скільки ж книг сьогодні вже готові? І чи багато почали писать?

Сильвестр:

Готові п’ять книжок, великий княже: «Злотая цепь», «Слова святих отців», «Кузьми Индикоплова мандрування» (ця книга дуже рідка й дорога), «Діяння Дігенія Акріта» і «Шестоднів» болгарського попа.

Ярослав:

- Великий труд, спасибі мудрий отче. Корисних книг замало ще у нас, і добрій книзі більше я радію, ніж золоту в коморі.

Репродуктивна бесіда: Яка сторона діяльності Ярослава Мудрого висвітлюється у цьому діалозі?

Учитель: Щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій-майстерню для переписування книжок. Там-таки навчали грамоти й ознайомлювали з основами наук дітей зі заможних родин.

У Софійському соборі почала діяти перша державна бібліотека, що могла налічувати до 960 томів рідкісних книг там працювали давньоруські книжники – священики-богослови, літописці, найдавніші руські письменники й учені.

Відкривалися державні, церковні і приватні школи. Так у 1030 році Ярослав утворив в Новгороді школу, до якої відібрали 300 дітей "учити книгам". Свідченням поширення письменності серед різних верств тогочасного Києва є графіті.

Висновок: Отже, як бачимо, князь Ярослав доклав великих зусиль для розбудови країни. Особливо вражаючими були масштаби будівництва в Києві.

3.Відносини з іншими державами (зовнішня політика).

Вчитель. Ярослав Мудрий приділяв особливу увагу внутрішній політиці. Що ж робив князь для піднесення Київської на міжнародній арені?

Дбав про збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави (робота з картою атласу та контурною)

· повернув під свою владу червенські міста, відвойовані під час князівських усобиць Болеславом Хоробрим (Белз 1030р., Перемишль, Берестя);

· ходив також на північ, на узбережжя Балтійського моря, приєднавши угро-фінські племена (чудь, водь, жора та ін..), де в Чудській землі заклав місто Юр’єв.

· не полишав будівництва, розпочатого батьком, на північному кордоні Русі.

· остаточно здолав печенігів (1036 р.).

У міжнародній політиці Ярослав надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв'язків з різними державами. Часто ці зв'язки він зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей. Через особливу прихильність до такої політики Ярослава називали «тестем Європи».

Робота з підручником п. 8, ст. 54, 2 абзац, складання схеми

? -Чому Ярослава назвали тестем Європи?

Висновок: Зовнішня політика Ярослава відзначалася послідовністю й миролюбністю, вона сприяла зміцненню міжнародного становища держави, зростанню її авторитету.

Пролетіли дні короткі…
Перед смертю Ярослав
Всіх своїх синів покликав
І з любов’ю проказав:
“Вас я, діти, покидаю,
Йду я в ліпшу сторону,
Але, діти, пам’ятайте
Мою заповідь одну:

Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.

Ви розгубите ту землю,
Що придбали вам батьки,
А тинятиметесь всюди,
Як вигнанці й жебраки”.

Та недовго пам’ятали
Діти мудрий заповіт,
А нащадки Ярослава
Осміяли на весь світ . Заповіт Ярослава Мудрого синам

Ви пам’ятаєте, яким тернистим був шлях Ярослава Мудрого до київського столу.

Щоб уберегти власних синів од князівських усобиць, він подбав про новий принцип столонаслідування, що ґрунтувався на старшинстві.

З оповіді літописця під 1054 р. довідуємося, що Ярослав віддав Київ старшому синові Ізяславу, Чернігівщину – Святославові, Переяславщину – Всеволодові, Володимир-Волинський – Ігореві, а Смоленськ – В’ячеславові, заповівши їм «не переступати братнього уділу».

Задум Ярослава полягав у тому, щоб кожний із синів почережно перебував на київському столі: щойно звільнявся стіл в котрійсь із земель, як відбувалося пересунення братів на щабель вище та ближче до Києва. Головним, за розпорядженням Ярослава, мав бути старший із братів.

В історичній науці немає одностайності в оцінці заповіту Ярослава.

Одні дослідники вважають його далекоглядним і розважливим рішенням, що в разі дотримання забезпечило б територіальну єдність держави.

Інші вбачають у заповіті князя захід, що підштовхнув до роздробленості єдиної держави на окремі удільні князівства. Адже в тому тексті, що його наводить літописець, не згадано небожів Ярослава – синів і онуків його рідних братів, які, безперечно, теж претендували на великокнязівську спадщину і, почуваючись ображеними, стали ініціаторами нової усобиці.

Існує також думка, що заповіту як такого не існувало, а текст, уміщений у літописі, було складено на замовлення улюбленого Ярославого сина Всеволода, якому випало княжити в Києві останнім із Ярославичів.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1) Вправа «Три кроки».

2) Експрес – оцінювання «Історичний орнамент: так чи ні» (із взаємоперевіркою).

1. Першим збірником законів на Русі була Салічна правда.

2. Митрополитом Київським було обрано Іларіона.

3. Дочка Ярослава Мудрого Анна стала дружиною французького короля Генріха І.

4. Князь Ярослав Мудрий вороже ставився до освіти.

5. Основною святинею Києва був Києво-Печерський монастир.

6. 1036 р. Ярослав розгромив половців.

7. Князь Ярослав Мудрий заснував першу на Русі бібліотеку.

8. Остаточно Ярослав утвердився у Києві в 1016 р.

9. Місто Ярослава розміщувалося в тих же кордонах, що і місто Володимира.

10. 1037 р. було розпочато будівництво Софійського собору.

11. Ярослава називали «тестем Європи».

12. Золоті ворота- головний в’їзд до Києва, були виготовлені із золота.

Відповідь на проблемне запитання Завдання для формування хронологічної компетенції. Вправа "Історична квітка". На пелюстках квітки написані найважливіші дати. Представники команд почергово відривають пелюстки із зазначеною датою і відразу називають подію, яка їй відповідає. Якщо учень однієї з команд не може відповісти, то право відповіді переходить до іншої команди.

На пелюстках зазначені дати: 988р., 972, 860р, …

Складення алгоритму діяльності Ярослава Мудрого.

Робота з візуальними джерелами. Вправа" Плутанина". Під час друку підручника робітники переплутали назви під ілюстраціями, тому не можуть закінчити роботу. Допоможіть їм.

А Поставити правильні надписи з інформацією про автора, твір і дату його написання під ілюстраціями, які зображують сторінки…

Б. поставити правильні надписи з інформацією про назву, місцезнаходження і дату будівництва архітектурних споруд:

VІ. ПІДСУМКИ УРОКИ

Заключне слово вчителя

Літописець, вказуючи на значення діяльності князів Володимира та Ярослава, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки».

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: § 8

Додатково: заповнити контурну карту ст. 7, скласти кросворд; взяти інтерв’ю у Ярослава Мудрого .

Словник

«Руська правда» – збірник, або звід, руських законів, який складався впродовж кількох поколінь. Найдавнішу частину створено за часів Ярослава Мудрого; окрему частину становлять статті, укладені Ярославовими синами,– «Статут Ярославичів». До «Руської правди» увійшли статті й пізніших часів. Збірник був чинним на землях України, Білорусі, Литви, Росії впродовж кількох століть, ставши основою для розвитку законодавства та судочинства.

Євангеліє (від грец. добра звістка) – одна з найголовніших частин Нового Заповіту, що складається з чотирьох перших книг, написаних євангелістами Матвієм, Марком, Лукою, Іоанном. У ній описується земне життя Господа, Сина Божого Ісуса Христа: Його вчення, чудеса, хресні страждання, смерть, воскресіння й вознесіння на небо.

Графіті – написи та малюнки, видряпані на стінах та архітектурних деталях давніх будівель, посудинах та інших предметах, що їх знаходять під час археологічних розкопок.

Мозаїка – техніка прикрашення підлоги та стін, за якою на цементну основу у визначеному порядку викладаються невеликі кольорові шматочки каменю або скла – смальти.

Собор – головна чи велика церква у місті; головна церква у монастирі. Соборами у православній церкві називають великі збори представників духівництва та мирян, де обговорюються важливі питання й ухвалюються обов’язкові для виконання рішення.

Патріарх – вищий титул священнослужителя у православних церквах.

Митрополит – другий після патріарха сан. Стоїть на чолі церковно-територіальної одиниці – митрополії.

Диякон – помічник священика у відправі церковної служби, нижчий духовний чин.

Чернець (ченець) – віруюча людина, котра зреклася звичайного світського (мирського) життя на користь служінню Богові.

Монастир – комплекс будівель і споруд, призначених для проживання монахів, відправлення ними релігійних обрядів, навчання тощо.

Додаток 1

Від усіх племен поляни
Позбирали данину.
Заплатили й деревляни
І притому не одну.
Князю ж все здавалось мало...
Розлютившись, вороги
До дерев його прип’яли
І роздерли на шматки. Ігор

Княгиня хитрою вродилась,
У християнство охрестилась
І кумом цісаря зробила -
Свою державу укріпила. Ольга

Звоював він печенігів
І над Волгою хозар
І Болгарію побити
Кличе його грецький цар. Святослав

Князь не знав поразок
І ганьби не знав,
На Дніпровських схилах
Місто збудував. Кий

Що це в Києві за гомін,
Звідки крики, галас, сміх
І куди оце кияни
Тягнуть ідолів своїх?

Ось Стрибога порубали,
Там Дажбог стоїть без ніг,
Там і огні горить Сварожич,
Волос теж на спину ліг. … Володимир

3. Його боялись й шанували

За силу і свої й чужі.

І «віщим» князя називали

За те, що мав все до душі:

Удачу, щастя, що завгодно...

Як здобич, вабили світи. Олег

Додаток 2

Робота в групах

1 група: Софійський собор

Робота з документом

Софійський собор, за рішенням ЮНЕСКО (1990 р.) належить до числа скарбів світової культури. Назва собору походить від грецького слова “софія”, що в перекладі означає мудрість. Присвячений “мудрості християнського вчення”, він стверджує перемогу християнства над язичеством на Русі.

Софія дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда XI ст. не могла зрівнятися з Київським собором. Його довжина (без виступів) дорівнює 37 м., а ширина 55 м. Вінчали собор тринадцять куполів, які поступово збільшувались від малих по краях до більшого центрального. Куполи і дах були вкриті листовим свинцем.

Перед тим, хто входить до храму, відкривається мозаїчна шестиметрова фігура Марії-Оранти (“тієї що молиться”). Для середньовічного киянина вона була захисницею міста, держави, його особистого щастя, майна.

Бокові частини собору, стіни другого поверху та башт прикрашено фресками, яких збереглося понад 2000кв.м.

Цікаві за змістом фрески Софії, адже розпис присвячений сюжетам, здавалося б, зовсім недоречним культовій споруді: сценам полювання та іграм на іподромі.

На стінах Софії збереглися старовинні написи-графіті (у перекладі з французької - видряпані). Стіни цієї чудової споруди є своєрідними сторінками літопису. Протягом багатьох століть ті, хто бував у соборі, писали на них свої імена, креслили знаки і малюнки, повідомляли про хвилюючі події. Графіті повідомляють про смерть Я. Мудрого 20-го лютого 1054 року, про поховання 14 квітня 1093 року його сина Всеволода та ін.

У соборі зберігається біломармуровий саркофаг, в якому був похований Ярослав Мудрий.

Дослідження собору триває вже понад 150 років. Про Софію Київську написано сотні наукових праць. Незважаючи на це, стіни Софії відкривають усе нові та нові таємниці. Вони розповідають про досягнення давньоруської культури, що відіграла таку важливу роль у формуванні культур України.

Завдання

- Розкажіть про Софіївський собор.

2 група: Золоті Ворота

Робота з документом

Золоті ворота — один з небагатьох пам'ятників Києва, що частково зберігся з часів правління князя Київської Русі Ярослава Мудрого.В давнину Золоті ворота були частиною міцного фортифікаційного комплексу, що оточував Київ, нарівні з високими валами довжиною 3,5 кілометра, глибокими ровами і т.д. Вони являли собою кріпосну башту з широким проїздом, кам'яними брамами, побудовану за технологією змішаної кладки: шари каменів поєднувалися з рядами плінфи. Ворота були увінчані церквою Благовіщення з єдиним куполом, оздобленою мозаїками і фресками. Можливо, саме позолочений купол цього храму, у якому в ясну погоду відбивалися сонячні промені, заливаючи світлом всю споруду, може пояснити назву воріт. Також ймовірно, що епітет «Золоті» вони отримали від воріт Константинополя, які виконували аналогічні функції. Це далеко не всі версії, що трактують назву цієї пам'ятки старовини.

Ворота були головним в'їздом до столиці. Вони виявились настільки міцними і надійними, що ніколи і нікому із загарбників не вдавалось потрапити до міста крізь них. Ординці хана Батия, ймовірно, частково зруйнували їх в 1240 році, але при цьому вони потрапили в місто з боку Печерських воріт (у районі сучасного Майдану).

У 16-17 століттях Золоті ворота згадуються в записках мандрівників і зустрічаються на малюнках; напівзруйнованими. Вони занепадають аж до 1832 року, коли їх частково укріпили. У 1982 році, до 1500-річчя Києва, Золоті Ворота були повністю реконструйовані. Залишки укріплень 11 століття накрили спеціальним павільйоном-макетом, що відтворює образ Золотих воріт. У цьому павільйоні знаходиться експозиція, присвячена історії будівництва, існування і реконструкції головних Воріт древнього Києва. Центральною частиною експозиції є залишки стін стародавніх воріт. Частково відтворений також інтер'єр церкви Благовіщення.

Окрім музею, в приміщенні Золотих воріт проходять акустичні концерти, театралізовані вистави та ін.

Завдання

- Розкажіть про Золоті ворота.

3 група: Церква святої Ірини

Робота з документом

Ірининський монастир у місті Ярослава було засновано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Літопис про цю подію пише так: "У рік 6545 (1037)...[він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини". Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

Завдання

- Розкажіть про церкву Святої Ірини.

4 група: Церква Святого Георгія

Робота з документом

Перший храм на цьому місці було споруджено Ярославом Мудрим 1037 року. Ця церква була зруйнована під час монголо-татарської навали на Київ 1240 року.

Храм багато століть лежав у руїнах, аж поки 1674 року на давніх фундаментах з благословіння Лазаря Барановича було споруджено дерев'яну Георгіївську церкву.

Знаходилася на сходженні вулиці Золотоворітської та Георгіївського провулка.

1934 року церкву, як і багато інших київських храмів, було знищено.

Отже, як бачимо, князь Ярослав доклав великих зусиль для розбудови країни. Особливо вражаючими були масштаби будівництва в Києві.

- Розкажіть про церкву Святого Георгія

Англія в ХІ – ХV ст.

Мета:

· розвивати вміння показувати на карті Англію, її основні міста;

· мати уявлення про розвиток Англії у період Середньовіччя;

· розповідати про реформи Генріха II Плантагенета;

· знати про процес формування в Англії станової монархії.
продовжити формування уміння встановлювати причинно-наслідкові зв`язки, висказувати думки на ґрунті отриманої інформації;

· формувати повагу у школярів до боротьби англійського народу за свою незалежність.

Після уроку учні:
• показуватимуть на карті Англію, її основні міста;
• матимуть уявлення про розвиток Англії у період Середньовіччя;
• розповідатимуть про реформи Генріха II Плантагенета;
• знатимуть про процес формування в Англії станової монархії.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник Всесвітня історія 7 клас Ліхтей І. М. 2015 ;

атлас з історії середніх віків для 7 класу ;

роздавальний матеріал;

історичні тексти, ілюстрації

Хід уроку:

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

На цьому етапі уроку можна використовувати гру «Чарівний олівець». Учитель пропонує учням виправити намальовані з помилками зображення вікінга і дракара.

Учитель перевіряє домашнє завдання.
Метод «Історичне фехтування» - учні ставлять питання одне одному.
Цей етап уроку можна провести й у формі гри «Дерево знань». Учитель наперед готує на великому аркуші малюнок дерева, до якого прикріплює листочки-питання.
Питання для гри «Дерево знань»
1. Що таке «руна»? (Таємниця, у норманів існувало рунічне письмо; вважалося, що воно наділене магічною силою.)
2. Як у норманів звали бога війни, мудрості та прародителем писемності й поезії? (Один)
3. Про кого нормани говорили: «Це дуже приємна у спілкуванні людина, поки її не розсердили»? (Берсеки)
4. Чим для норманів була веселка? (За уявленнями норманів, веселка вела до небесного царства, обителі богів.)
5. Як на Русі називали норманів? (Варяги)
6. Яким шляхом йшли торговці зі Скандинавії до Візантії? (Торговим шляхом «з варяг у греки».)
7. Як перекладається слово «норман»? (Північна людина)
8. На чому плавали нормани, який вигляд мали їхні кораблі? (На дракарах, що мали дерев’яну безпалубну туру, весла й вітрило.)
9. Які країни відкрили нормани? (Ісландію, Гренландію, узбережжя Америки)
10. Хто з північних королів першим прийняв християнство? (Гарольд Синьозубий)
11. Назвіть причини норманських завоювань? (Суворий клімат, нестача родючих земель; військова здобич служила додатковим джерелом існування; переможені у міжусобних війнах вирушали у вигнання.)
12. Які держави були засновані норманами? (Нормани заселили Ісландію, заснували герцогство Нормандію, Сицілійське королівство, держави в Ірландії та Англії.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. В Англії централізовану державу почало складатися в другій половині 11 століття, тобто набагато раніше, ніж у Франції. Спробуйте з'ясувати, чому і як це сталося?

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Норманське завоювання Англії

Учитель. На початку Х ст. на півночі Франції з’явилося нове князівство - Нормандія. В XI ст. його очолив енергійний, властолюбний та розумний герцог Вільгельм.

В Англії у цей час тривала боротьба з датчанами. У 1042 р. англійський король Едуард Сповідник вигнав датчан з острова. У 1066 р. він помер, не залишивши спадкоємця. Англійці обрали нового короля - Гарольда.

Цей етап уроку можна провести з допомогою гри «Tubula rasa».

Учитель пише на дошці питання, на які повинні відповісти учні, прочитавши документи. Після відповіді на питання запис на дошці стирається. Цей вид роботи краще проводити в парах.

1) Як ви вважаєте, хто був автором документа - прихильник чи противник нормандського завоювання?

2) На якій підставі Вільгельм II почав завоювання Англії?

3) Чому, на вашу думку, Гарольд програв битву при Ґастінґсі?

4) Яким чином Вільгельм II зумів утримати владу над Англією?

5) Який громадський порядок, що існував у Західній Європі, змінив Вільгельм II?

6) Що було записано у «Книзі страшного суду»? Чому ця книга отримала таку назву? Для чого ця книга була складена?

Текст 1. З діянь Вільгельма II, герцога норманів, короля англів [20, C. 264]

Раптово дізналися у нас (в Нормандії)..., що Англія позбавилася свого короля Едуарда [Сповідувача] та що Гарольд оволодів його короною... Вільгельм порадився зі своїм оточенням і вирішив помститися зброєю за завдану йому образу... він зважився повернути силою спадок, якого його позбавили...

Папа Олександр (II)... дав йому... благословення.

Нарешті, цілий флот, зібраний з такими стараннями, залишив гирло р. Діви..., де він доволі часто чекав на попутний вітер, і... безперешкодно увійшов до порту Пепепсеп поблизу Ґастінґса, 28 вересня 1066 р.

Текст 2. З великої історії Англії, або хроніки від 1066 до 1259 рр. Матвія Паризького [22, C. 78-79]

Зі смертю Едуарда перервалася королівська лінія в Англії... Гарольд.., посівши трон, поклав на себе без церковного благословення корону.

Вільгельм, герцог Нормандії..., відправив послів до папи Олександра з проханням затвердити... задумане ним завоювання (Англії)... Вільгельм зібрав... баронів й спитав у кожного... думку щодо цієї виправи. Усі вони зобов’язалися діяти із завзяттям, дали герцогові багато обіцянок... У призначений день вони... прибули... Усі зійшли на кораблі й за сприяння швидкого вітру, пристали до Ґастінґса...

Гарольд..., коли до нього дійшла звістка про прибуття Вільгельма..., негайно поспішив до Ґастінґса...

З обох сторін зроблені були всі... приготування. Англійці..., піші, озброєні своїми двосічними сокирами і з’єднавши щити..., утворили непроникну стіну... Гарольд - також піший - стояв разом з братами біля свого прапора, щоб нікому не могло спасти на думку втекти... Вільгельм озброїв свій передовий загін піхотинців луками та дротиками, вершники... йшли за ними... Бились оскаженіло... Обидві сторони не хотіли поступатися. Раптом з’явився Вільгельм і подав своїм військам сигнал до удаваної втечі. Побачивши це, англійці послабили свої щільні лави і швидко погналися за втікачами... Між тим нормани, повернувшись до ворога, напали на нього й, у свою чергу, змусили тікати англійців... Втім, перемога не схилялася ні на той, ні на той бік... Врешті, Гарольд, поранений стрілою в голову, загинув на полі битви і тим приніс перемогу норманам...

Текст 3. Грамота Вільгельма місту Лондону [20, C. 266]

Вільгельм-король Вільгельму-єпископу... та всім лондонським городянам, франкам та англам дружній привіт. Бажаю, щоб ви користувалися всіма законами часу короля Едуарда, про що й доводжу до вашого відома. І бажаю, щоб кожен син був спадкоємцем свого батька після його смерті. І не потерплю, щоб будь-хто завдавав вам образу. Бережи вас Господь.

Текст 4. З «Саксонської хроніки» (1086 р.) [20, C. 266]

Прийшов він [Вільгельм] в день св. Петра... в Сальсбері, і з’явилися тут до нього… землевласники всієї Англії, хто б вони не були, і всі били йому чолом, і зробилися його людьми, і присягнулися клятвою вірності в тому, що вірно служитимуть йому проти всіх.

Текст 5. Із «Книги Страшного суду» [22, C. 79]

Тут записане обстеження земель, як їх королівські барони обстежували, а саме: за клятвою шерифа графства, всіх баронів та їх вільнонароджених дітей та всієї сотні (адміністративний підрозділ графства), священика, старости, шести вілланів з кожного села. А саме, як називається помістя, хто володів ним за Едуарда короля, хто тепер володів; скільки в ньому гайд, скільки плугів на панській землі, скільки у людей, скільки вілланів, скільки ктаріїв, скільки рабів, скільки вільних людей, скільки сокменів, скільки лісу, скільки луків, скільки млинів, скільки рибних угідь, скільки додалося або зменшилося; скільки давало все разом (раніше) і скільки дає тепер; скільки там кожна вільна людина і сокмен мав (раніше) і має (тепер). Усе це тричі, саме: за часів Едуарда короля, і коли король Вільгельм дав, і як воно є тепер; і чи може давати більше, ніж дає нині.

2. Реформи Генріха 2.

Англія після норманського завоювання стала являти собою образ централізованої монархії в правління Генріха I (1110-1132 рр) і особливо Генріха II Плантагінета (1154-1189 рр). Під час правління Генріха II були проведені важливі реформи. Вивчення цього питання залежно від підготовки класу може проходити у двох видах: розповідь вчителя, самостійне вивчення тексту підручника (с.143-145) і заповнення таблиці.

Реформи	Зміст	Значення
Судова реформа	1.Право вільним людям звертатися до суду. 2.Расследованіе в суді проводили 12 осіб з числа місцевих жителів	Обмеження влади феодалів над вільними людьми, виникнення суду присяжних.
Військова реформа	1.Заміна обов'язкової військової служби грошовим платежем «щитові гроші» 2.Созданіе найманого лицарського війська.	Зменшилася залежність короля від військових сил феодалів.
Адміністративна реформа	Посилення влади шерифів: збирав податки, переслідував порушників, головував у суді, командував ополченням.	Влада короля спиралася на чиновників, підлеглих безпосередньо йому.

3.Боротьба короля і феодалів. «Велика хартія вольностей»

Питання про кризу королівської влади в Англії вивчається на основі розповіді вчителя і роботі з документом.

Після смерті Генріха II його сини Річард Левине Серце (1189-1199 рр) і Іоанн Безземельний (1199-1216 рр) продовжували перетворення, намагалися і далі зміцнити авторитет королівської влади. Іоанн зіткнувся з опором баронів, які були незадоволені збільшенням поборів для організації боротьби з французами. Війна велася невдало, король втрачав свої землі у Франції.

Які події спричинили підписання хартії?

Король змушений був прийняти вимоги бунтівних баронів і підписати спеціальний документ 15 червня 1215р. «Велика хартія вольностей»( С. 148-149)

Запитання і завдання для учнів.

1.Який принцип проголошувався в статті 39?

2. Про права, яких станів йдеться в документі? Про які станах тут не згадується?

3. Перелічіть права і свободи, названі в документі?

4. Поясніть, чому англійці вважають цей документ «початком англійської свободи».

Наслідки підписання хартії ( визначаються учнями) метод мікрофон:

1.Принцип недоторканності особи

2.Недоторканність володінь баронів, церкви, міських привілеїв.

3.Податки та штрафи в державну казну відповідно до встановлених норм.

4.Сприяння розвитку торгівлі і ремесла

5.Захист від сваволі чиновників.

4. Створення парламенту.

При сина Іоанна Безземельного, Генріху III (! 216-1272 рр) в країні кілька разів встановлювалося баронське правління, яке неминуче вело до громадянської війни. Військо повсталих під проводом Симона де Монфора розгромило королівські сили під Льюсу. Полонені в битві король Генріх і його спадкоємець Едуард були змушені підписати угоду і прийняти вимоги повсталих. Щоб зміцнити свою владу Симона де Монфор 20 січня 1265 в Весмінстере зібрав перший англійський парламент (від французького «парле» - говорити).

Питання щодо виникнення та функцій парламенту розглядаються шляхом практичної роботи ( роботи у малих групах з документами ) С. 149-150

Англійський парламент стверджував податки і збори. В Англії не було ворожнечі між лицарями і городянами. Їх згуртованість призвела до того, що король був змушений в 1297 році видав закон «Про неразріашеніі податків». З цього часу жоден податок не може збиратися без згоди Палати громад.

5. Повстання Уота Тайлера.

Навесні 1381 на південному сході Англії почалося повстання, що охопило половину країни. Селяни громили монастирі і феодальні маєтки, палили списки феодальних повинностей, вбивали складальників податей. На своєму прапорі англійські селяни написали: «Хай живе король Річард і його вірні громади» і пояснювали, що борються не проти короля, а проти його «дурних радників».

перегляд відео : https://www.youtube.com/watch?v=TtFuBc0g4_Y

Питання: Про яку межу селянських повстань це свідчить?

Уот Тайлер був заманений на переговори і убитий, після чого феодали розгромили залишилися без ватажка повсталих.

Питання: Як слід охарактеризувати поведінку селян і дію феодалів?

Під час повстання Уота Тайлера, повсталі були фактично господарями Лондона, король написав грамоту, в якій говорилося: «Та стане відомо, що за особливою нашої ласки ми відпускаємо на волю всіх наших підданих і звільняємо кожного і всіх від кріпосного стану». Коли ж повстання було придушене, король оголосив селянам: «Ви були кріпаками і залишитеся ними; ви залишитеся у кріпосному стані, але ще незрівнянно гіршому і більш тяжкий ».

Питання: На підставі цих висловлювань оцініть поведінку короля.

Після придушення повстання Уота Тайлера багатьох його учасників судили. Їх звинувачували в тому, що, захопивши замок або монастир, вони несли документи і судові протоколи, в яких вказувалися розміри селянських наділів і повинностей, знищували списки платників податків в канцеляріях чиновників.

Питання: Чим пояснюються такі дії повсталих селян? Про якої причини повстання свідчать ці факти?

5.Від станово-представницької монархії до необмеженої королівської влади.

Питання про боротьбу Англії вивчається на основі опрацювання відеоматеріалу або роботі у групах з текстом та конспектом ( на вибір вчителя) .

Відео " Війна Білої та Червоної троянд"

1 група робота з текстом.

Текст.

«Невдалий результат Столітньої війни порушив в Англії велике невдоволення проти Генріха VI. Цим скористався представник Йоркського вдома, інший молодшої лінії прізвища Плантагенетів від того ж Едуарда III, і пред'явив свої права на англійський престол. Таким чином виникла тридцятирічна спустошлива війна в Англії через престолонаслідування (1455-1485 рр), відома в історії під назвою війни Червоної та Білої Троянди, оскільки в гербі Ланкастеровского будинку була червона троянда, а гербі Йорского будинку- біла троянда. Англія розділилася на дві партії: Північна-за Ланкастерів, південна за Йорків.

ПослеГенріха VI Ланкастера престол вдалося отримати Едуарду IV Йоркскому. Після його смерті, за малоліттям його двох синів, жорстокий брат його Річард зробився опікуном їх і правителем держави. Але він, не задовольняючись неповної влада, за допомогою низки вбивств домігся престолу і став англійським королем Річардом III. Проти Річарда III якого звинуватили у вбивстві синів Едуарда VI, виступив родич Ланкастерського будинку Генріх Тюдор. Здобувши перемогу в 1485 році при Босуорт, Генріх зійшов на престол під ім'ям Генріха VII.

Завдання: скласти опорний конспект.

2 група робота з опорним конспектом.

Завдання: скласти текст, використовуючи опорний конспект.

Провести порівняльний аналіз отриманого результату роботи груп.

Висновок: Війна Червоної та Білої Троянди послабила крупну аристократію. Головну роль в управлінні країною грали представники графств і міст. У 1485 році на королівському престолі утвердилася нова королівська династія ТЮДОРІВ. В Англії встановилася обмежена парламентом монархія.

V. Узагальнення та систематизація знань і вмінь учнів

Співставте правителя та основні події їх правління

	Правителі Англії		Основні події
А	А Вільгельм I	1	Народження англійського парламенту
Б	Б Вільгельм II Рудий	2	Здійснення земельної перепису «Книга Страшного суду»
В	Генріх I	3	Ухвалення «Великої хартії вольностей»
Г	Генріх II	4	Проведення адміністративної реформи: зміцнення влади шерифів в графствах
Д	Іоанн Безземельний	5	Видання закону за яким Англія ставала вільною від влади Папи країною
Е	Генріх III	6	Проведення військової реформи: «Щитові гроші»
Ж	Едуард III	7	Розширення території королівського домену за рахунок земель на кордоні з Уельсом і Шотландією
З	Генріх IV	8	Боротьба проти уікліфіканской єресі
		9	Здійснення судової реформи, запровадження суду присяжних
		10	Створення нового королівського домену
		11	Поводження з хартією, відновлювальної втрачені церквою права
		12	Повстання Уота Тайлера

VI. Домашнє завдання

1) Опрацювати зміст § 13 (с.143-150), відповісти (усно) на питання .

2) Скласти опис-загадки англійських королів для гри «Портретна галерея».

3) Використавши набуті впродовж уроку знання та опрацювавши матеріал параграфу, складіть таблицю:

Творче завдання (для бажаючих):

4) Уявіть , що вам запропонували написати сценарій науково - популярного фільму про війну Білої та Червоної троянд. Напишіть його сценарій за таким планом:

причини війни:
хід війни;
наслідки війни.

Блог вчителя історії та географії Шурипи Ольги Володимирівни

Методичний банк

Немає коментарів:

Дописати коментар

310 років Батуринській трагедії

Повідомити про порушення